Рік у рік зростають потреби в алмазах. За визнанням американських вчених, без алмазів воєнний і промисловий потенціал США знизився б вдвічі. Після другої світової війни, прагнучи послабити економіку Радянської держави, американці включили твердий мінерал у список стратегічних товарів, якими заборонено торгувати з нашою країною.
Прорахувалися бізнесмени! Радянські геологи знайшли чудовий мінерал у надрах якутської тайги. У 1954 році почалася промислова розробка природних алмазів на сході країни. Сьогодні «алмазне
селище» Мирний відоме всьому світові. Але це був лише початок. Вчені поставили собі за мету синтезувати надміцний мінерал, зробити в лабораторних умовах те, шо матінка-природа протягом віків кувала в своїй майстерні. З чого ж люди вирішили пресувати алмаз? З його найближчого родича — графіту. Так, нездоланний алмаз і кволий, немічний графіт, з якого роблять грифелі звичайнісіньких олівців,- брати: у них однаковий хімічний склад, навіть школяр знає, що це модификації одного елемента - вуглецю.
Скільки людей, зачарованих цією принадною схожістю, розчаровувалися згодом. Бо дуже нелегко відтворити в лабораторії умови земних надр, де народжувався натуральний мінерал.
Першим у країні промислове виробництво рукотворних алмазів освоїв колектив Українського науково-дослідного конструкторсько-технологічного інституту синтетичних надтвердих матеріалів та інструменту Держплану УРСР. Ось що розповідає його директор Герой Соціалістичної Праці Валентин Миколайович Бакуль:
— Створення штучних алмазів — немвоби вінець, результат усієї попердньої роботи інституту. Прелюдією було виготовлення твердих сплавів, які використовувалися у вибоях рудників, у цехах машинобудівних заводів, у приладобудівній, деревообробній та інших галузях вітчизняної промисловості.
Шрб одержати алмаз, колектив нашого інституту створив спеціальні напівавтоматичні установки та апаратуру, здатні водночас розвивати тиск понад 100 тисяч атмосфер і температуру 2500 градусів та вище. Були винайдені також каталізатори, які при цих титанічних навантаженнях і вулканічній температурі прискорили перетворення м'якого графіту на нездоланний алмаз.
Він швидко завоював у народному господарстві права громадянства. Це й зрозуміло: адже один карат дозволяє заощадити в промисловості від 25 до 80 карбованців.
Л. А. Даєн.
Видавництво «Мистецтво», 1979
Текст:
НАУКА І КУЛЬТУРА
Україна • 1966
Journal information